COVID і допомога від держави: спрацює чи ні?

COVID і допомога від держави: спрацює чи ні?

Сергій ГОЛОВКО, адвокат АО Credence для nv.ua

Рада прийняла президентські законопроекти 4429 і 4430, витративши на всі етапи голосування менше 40 хвилин. Основна мета — матеріальна підтримка населення і суб'єктів господарювання на період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.


Час не чекає

Не будемо детально зупинятися на конкретному переліку визначених законом заходів, адже він досить широко розтиражований ЗМІ. Нагадаємо, що передбачено виплати матеріальної допомоги в розмірі до восьми тисяч гривень, податкові та регуляторні пільги та боргові списання.Пройдемося основними проблемними місцями прийнятих законів. Адже очевидно, що за такий короткий термін неможливо було виробити досконалі нормативно-правові акти.

Перше, що викликає питання — це можливість дотримання термінів оформлення та отримання всіх передбачених Законом 1071-IX виплат. У первинному варіанті закону було передбачено, що всі заходи мають бути здійснені до кінця 2020 року. На цю принципову проблему звернув увагу комітет Верховної Ради з питань соцполітики і рекомендував виправити в преамбулі та першій статті закону «2020 рік » на «2020−2021 роки», що і було зроблено. Але закріплені законом формулювання все одно вимагають всі виплати, ініційовані в 2020 році, здійснити до кінця цього року, тобто за два тижні, що залишилися. І за цей термін Кабмін і профільні міністерства повинні прийняти всі необхідні підзаконні акти, які врегулюють порядок отримання матеріальної допомоги, одержувачі мають встигнути розібратися з процедурою і подати заяви, а Пенсійний фонд — обробити заяви і все виплатити.

На момент написання цього матеріалу Міністерство Фінансів України заявило, що Кабмін на засіданні 09.12.2020 затвердив Порядок надання одноразової компенсації. Найцікавіше, що закон, який фактично зобов’язує Кабмін цей порядок затвердити, набрав чинності тільки 10.12.2020.
На жаль, проаналізувати сам кабмінівський нормативний акт поки неможливо, адже текст затвердженого документа наразі на сайті Кабінету Міністрів України відсутній, є лише проект. І якщо керуватися проектом, то громадянам і підприємцям, які хочуть встигнути отримати компенсацію в 2020 році потрібно бути зареєстрованими на порталі Дія, мати банківський рахунок міжнародного стандарту IBAN і встигнути подати заяву до 21.12.2020. Якщо у когось відсутній банківський рахунок або доступ до інтернету, то йому доведеться встигати все назване отримати до зазначеного терміну.

Отже, питання фактичного дотримання термінів, передбачених законом, все одно залишається. Навіть за наявності поправок, що поширюють його дію на 2021 рік, все одно в разі буквального тлумачення вимоги про повернення виплачених до кінця бюджетного року сум допомоги, у тих одержувачів, які встигнуть звернутися за допомогою в 2020 році, але не встигнуть її отримати, можуть виникнути проблеми. Залишається сподіватися, що це питання буде врегульовано на рівні актів Кабінету Міністрів України.

Мораторій: бути чи не бути, ось в чому питання

Ще один важливий момент, який звертає на себе увагу: ніяк невмотивоване положення підпункту 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України 1071-IX, яке фактично скасовує мораторій на проведення планових перевірок контролюючих органів.
Така позиція законодавця незрозуміла, з огляду на контекст змісту пояснювальної записки до законопроекту. Там йдеться, що натепер законами України на період дії карантину, зокрема, введено мораторій на проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та цей закон спрямований, поміж іншого, на подальше ослаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки економічної активності.

Очевидно, скасування мораторію на перевірки ніяк не сприяють ослабленню адміністративного тиску на бізнес. А крім того взагалі незрозуміло, як саме повинні проводити планові перевірки суб'єктів господарювання, діяльність яких буде припинена на час введення обмежувальних карантинних заходів.
На жаль, цей момент залишився без уваги профільних комітетів і в пропонованих уточненнях це спірне положення скасовано не було, перейшовши в текст прийнятого закону.

Де взяти грошове дерево?

І, мабуть, найголовнішою проблемою цих антикризових законів є питання грошей. Чинний Регламент Верховної Ради України вимагає до будь-якого законопроекту, який передбачає додаткові витрати з Держбюджету, прикладати фінансово-економічні розрахунки щодо можливостей таких витрат і пропозиції про внесення змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до нього.
У нашому випадку питання про мільярдні прямі виплати з Державного бюджету, і про компенсації місцевим бюджетам через різке падіння надходжень внаслідок надання цілої низки податкових пільг і послаблень.
Але до згаданих законопроектів ні фінансово-економічні обгрунтування, ні пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства не додано взагалі.

З цього можна зробити висновок, що, або відповідні розрахунки не встигли здійснити через занадто короткі терміни підготовки проектів, або просто не знайшли на момент подачі проектів достатніх бюджетних джерел для адекватного покриття запланованих витрат. Шляхи вирішення цієї системної проблеми виходять за межі юридичного аналізу, а, отже, залишимо їх профільним фахівцям.