З 1 липня в Україні збільшено сотні штрафів. Які і на скільки?

З 1 липня в Україні збільшено сотні штрафів. Які і на скільки?

Сергій Бурлаков, адвокат АО Credence спеціально для НВ Бізнес

Сьогодні набувають чинності масштабні зміни до Кримінального кодексу України. Злочини невеликої тяжкості фактично стають проступками, а штрафи збільшуються в десятки разів.

Що таке кримінальний проступок?

У Кримінальному кодексі з'являється нове поняття — кримінальне правопорушення, яке ділиться на кримінальні проступки та злочини.
•   Кримінальний проступок — це діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. грн або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
•   Злочин — діяння, де розмір штрафу вище або вже загрожує в'язниця. Злочини тепер будуть розділені на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Тобто, фактично в категорію проступків перекочувало багато злочинів невеликої тяжкості, за які був передбачений такий же штраф або до двох років позбавлення волі. Але частина з них залишилися злочинами (нетяжкими за новою класифікацією), оскільки новий закон значно збільшив штрафи за низкою статей.
Найголовніша відмінність проступку від злочину в тому, що після відбуття покарання (сплати штрафу) він не тягне за собою судимості, а саме розслідування веде не слідчий, а дізнавач за спрощеною процедурою і в стислі терміни.

Навіщо ввели кримінальні проступки?

Саме злочини невеликої тяжкості, значна частина яких тепер стала проступками, становлять близько половини від загальної кількості скоєних кримінальних правопорушень: дрібні крадіжки, шахрайство, зберігання наркотиків, завдання легких тілесних ушкоджень. Законодавець вважав, що їх суспільна небезпека не така висока, а значить можна проводити розслідування за спрощеною процедурою і в стислі терміни. А високий штраф — більш дієве, але гуманне покарання, ніж умовна судимість або реальний термін за дрібну крадіжку.
Крім того, ставилося за мету розвантажити слідчі підрозділи поліції, в яких навантаження на одного слідчого понад 300 кримінальних проваджень. Очевидно, що якісно працювати одночасно за такою кількістю справ неможливо. А на розслідування крадіжки умовної палки ковбаси витрачається занадто багато ресурсів.
Тому вводяться підрозділи дізнання, що вже колись функціонували в системі МВС. Вони сформовані в Національній поліції, СБУ, ДБР НАБУ, податковій та органах виконання покарань. Дізнавач — фактично той же слідчий, але розслідує тільки кримінальні проступки. Якщо з'ясується, що в кримінальному провадженні вбачається злочин, справа відправиться до слідчого, і — навпаки, якщо в діянні вбачається лише кримінальний проступок. 

Швидке розслідування і суд

Одна з основних відмінностей кримінального проступку від злочину — це терміни розслідування. Вони дуже стиснуті:
•   72 години після повідомлення про підозру або затримання;
•   20 днів, якщо підозрюваний не визнає свою провину або є необхідність в проведенні додаткових слідчих дій, а також якщо фігурант справи неповнолітній;
•   1 місяць, якщо особа заявила клопотання про проведення експертизи.
Суд в свою чергу зобов'язаний прийняти до розгляду справу у кримінальному проступку протягом п'яти днів, а в разі затримання підозрюваного — призначає розгляд справи невідкладно. Крім того, обвинувальний акт може бути розглянуто без учасників кримінального провадження, якщо обвинувачений не заперечує встановлені обставини і згоден на такий розгляд.

Це нововведення разом з можливістю затримання без рішення суду, викликає чимало критики серед юристів, які побоюються зловживань з боку правоохоронних органів. Забезпечити якісну правову допомогу в такі короткі терміни не просто.

Затримання без рішення суду

Уповноважена особа має право без ухвали слідчого судді затримати підозрюваного у вчиненні кримінального проступку до 24 годин, якщо він перебуває в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння і може заподіяти шкоду собі або іншим.
Затримання на термін до 72 годин можливо за умови, якщо підозрюваний:
•   відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
•   намагається втекти з місця вчинення кримінального проступку;
•   під час переслідування після вчинення не виконує вимог уповноваженої службової особи.

Той, хто затримав підозрюваного, або дізнавач повинні негайно:
•   повідомити йому підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється;
•   роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, свідчення або не говорити нічого щод підозри проти нього;
•   право негайно повідомити іншим особам про своє затримання і місце перебування;
•   роз'яснити можливість вимагати перевірки обґрунтованості затримання та інші процесуальні права.
Також правоохоронці, які затримали підозрюваного, мають право його обшукати.

П'яний за кермом не кримінальник, а злодій відбудеться штрафом

Одним з нововведень було віднесення відповідальності за управління транспортним засобом в стані сп'яніння до кримінальних проступків і збільшення штрафу за це до 51 тисячі гривень. Але в останніх змінах депутати вирішили залишити цю норму в Кодексі про адміністративні правопорушення. Тож кримінальна відповідальність п'яним за кермом поки що не загрожує.

У той же час покарання за більш ніж сотні статей КК України стали набагато серйозніше. Ось кілька прикладів нових штрафів за проступки і злочини (без кваліфікувальних ознак: повторність, вчинене в групі тощо):


https://nv.ua/ukr/biz/experts/novi-shtrafi-zmini-v-kriminalnomu-kodeksi-sumi-shtrafiv-v-tablici-novini-ukrajini-50097196.html?utm_source=set_lang