Обеспечение права на защиту разыскиваемого лица

Обеспечение права на защиту разыскиваемого лица

Артем Трекке, старший партнер Адвокатского объеденения CREDENCE

Почати варто з того, що в сьогоднішніх реаліях в розшук може бути оголошена особа, місцезнаходження якої органу досудового розслідування насправді відомо.

Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, можна побачити, як адвокати намагаються скасувати безпідставні рішення про оголошення своїх підзахисних в розшук, що не дає ніякого результату, оскільки така можливість КПК не передбачена. З різних причин правоохоронцям часто вигідно, аби особа знаходилася у статусі розшукуваної, навіть якщо точна адреса її місця перебування ними встановлена. Знаючи про такі певного роду «маніпулювання» сторони обвинувачення, більш гостро сприймається проблема, про яку йтиме мова.
 
Так, КПК закріплює імперативну норму, згідно з якою участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів і забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Стаття не передбачає жодних винятків, зокрема, і стосовно розшукуваної особи, оскільки забезпечення права на захист є пріоритетним.В той же час, стаття 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає, що надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі, якщо, особа, яка отримує таку допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні.

І тут виникає питання, а як забезпечити розшукуваній особі гарантоване Конституцією право на захист у випадку, якщо нею особисто захисник не був залучений, або ж орган досудового розслідування не допускає залученого адвоката до участі, не отримавши особистого підтвердження від підозрюваного? А як бути, зокрема, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст. 193 КПК, яка передбачає обов’язкову участь захисника?

Однозначної відповіді у практиці немає, а наведені вище норми, вочевидь, протирічать одна одній. Особа, яка оголошена у розшук, фактично залишається не захищеною, а проведені за відсутності захисника процесуальні дії/судові засідання, які вимагають його обов’язкової участі, складно назвати законними. У будь-якому разі, правомірність їх проведення має бути переглянута у судовому порядку. У своїй практиці я мав кейс, коли мене як захисника не було залучено до участі в розгляді клопотання про заочне взяття під варту мого підзахисного. Не було залучено і захисника у порядку безоплатної правової допомоги, вочевидь, з огляду на вище вказану норму. В результаті, моєму підзахисному було обрано запобіжний захід всупереч нормам КПК, що в подальшому підтвердив і суд апеляційної інстанції, скасувавши таку ухвалу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80890164.